28 українських святих готують до загальноцерковного прославлення
На Архієрейському Соборі розглянуть питання про загальноцерковне шанування 28 українських святих. Про це повідомляє Правмир.
1. Мученик Даниїл Черкаський (Кушнір)
Постраждав у період гонінь з боку уніатів. У 1776 році праведника заарештували. Через кілька місяців Даниїлу спалили обидві руки, а потім обезголовили. Він був зарахований до лику місцевошанованих святих Черкаської єпархії.
2. Святитель Ігнатій Маріупольський – святий покровитель Донбасу
Святитель Ігнатій народився в Греції, виховуючись на Святій Горі Афон, де ніс чернечий подвиг один з його близьких родичів. Керував переселенням частини християн в Росію, де спеціально для греків був створений Маріупольський повіт. Прославлений УПЦ у 1997 році.
3. Святитель Афанасій, Полтавський, чудотворець
У 1882 році було виявлено нетління його тіла. Є також численні свідчення про силу молитовного представництва святителя Афанасія. Прославлений УПЦ в 2010 році.
4. Преподобний Парфеній Київський (Краснопевцев)
«Часто він дивував деякою прозорливістю і надзвичайною влучністю своїх зауважень, які якраз припадали до внутрішнього стану тих, що приходили до нього для бесіди і настанови. Ця влучність особливо видна було при сповіді. Сам він пояснював це досвідченістю і зустріччю з безліччю однорідних випадків, але виною було щось більше...» – писали про нього сучасники. Помер в 1855 році, похований у голосіївському храмі Ікони Божої Матері «Живоносне Джерело».
5. Святитель Інокентій, архієпископ Херсонський і Таврійський
Особливо славився талантом проповідника, за що згодом його назвуть «Руським Златоустом». Створив нову руську школу проповідництва, далеку від зовнішньої ефектності та вченості. Прославлений УПЦ в 1997 році.
6. Святитель Філарет (Гумілевський), архієпископ Чернігівський
З 1841 року – єпископ Ризький. Під час його управління були відкриті 63 парафії, споруджені 20 постійних і 43 тимчасових церкви. З 1848 року – єпископ Харківський і Охтирський. Під час епідемії холери в 1866 році об'їжджав землі Чернігівської єпархії, щоб підтримати парафіян. У поїздці сам захворів на холеру та помер.
7. Преподобний Іоанн Святогірський, затворник
Відрізнявся простотою і щирістю, проявив здатність зцілювати хворих. Прожив у затворі 17 років, причому перші 5 років без пічного опалення. Раз на місяць святий залишав затвор, щоб причаститись. Біля мощей святого відбулось багато чудесних зцілень. Прославлений УПЦ у 1995 році.
8. Преподобний Воніфатій Феофанівський, Київський, ігумен
У 1854 році в Києво-Михайлівському монастирі прийняв постриг в чернецтво з нареченням Воніфатієм. Через 5 років його земляки, котрі прибули в монастир на прощу, просили о. Воніфатія повернутися на батьківщину і там влаштувати скит. Так було покладено початок чернечого гуртожитку у Феофанії.
9. Преподобний Паїсій Київський, Христа ради юродивий
Проявляв себе як юродивий ще в часи послушництва. Одягався завжди бідно та вбого, поневірявся по київських монастирях, харчувався залишками з братського столу. За свою поведінку терпів глузування, був багато раз битий, але все прощав своїм кривдникам. Через таке смирення Господь нагородив його даром чудодійної молитви та зцілень.
10. Преподобний Гавриїл Афонський, настоятель афонського Іллінського скиту
Юнаком під час важкої хвороби дав обітницю відвідати святі місця Київської землі. Відвідування Лаври та інших монастирів справили на нього глибоке враження. В 1868 році він прибуває на Афон і обирає серед інших скит святого пророка Божого Ілії. У 1878 році став його настоятелем.
11. Преподобний Іона Київський, у схимі Петро, чудотворець
Преподобний Іона був удостоєний особливого видіння, яке він зрозумів як веління Промислу побудувати на берегах Дніпра новий монастир. Ієромонах Іона виділявся своєю духовною досвідченістю і благочестивим життям, тому багато киян хотіли бути його духовними чадами.
12. Преподобний Алексій Голосіївський, Київський
У 1857 році став послушником у Києво-Печерській лаврі. У 1872 році прийняв постриг з іменем Алексій. До останніх днів залишався духівником ченців Лаври та багатьої прочан, які приходили до нього звідусюди.
13. Преподобний Василій (Кішкін)
Народився у 1745 році у збіднілій дворянській родині, з дитинства уникав ігор і любив церковні богослужіння. У 1783 році був пострижений у чернецтво. В 1829 році під час рубки дерев впав та кілька годин був непритомний. Після того, як отець Василій прийшов до тями, він сказав, що помре через 18 місяців. Після цього пішов у затвор і почав готуватися до смерті. Перед смертю старець прийняв у себе всіх бажаючих, щоб примиритися і попросити у всіх прощення та молитов.
14. Преподобний Філарет (Данилевський)
Народився в сім'ї благочестивих козаків у 1777 році. У 1817 році о. Філарета призначили будівничим і настоятелем у Глинську пустинь, яка в той час перебувала у сумному стані запустіння та руйнації. Отець управляв обителлю 24 роки і за ці роки вона збільшилась чисельно й досягла успіху духовно.
15. Преподобний Феодот (Левченко)
Уродженець Чернігівської губернії, походив з простих козаків. Все своє життя провів у послусі на кухні в Глинській пустині, там і жив, не маючи своєї келії. Феодосій позбувався пристрастей та палав ревністю до Бога.
16. Преподобний Макарій (Шаров)
В Глинську пустинь прийшов у 1828 році. Довгий час вів усамітнений спосіб життя, проте через деякий час до нього явився Ангел Божий та промовив «Приймай народ». Преподобний Макарій послухався. Поради подвижника відрізнялися точністю і духовною глибиною.
17. Преподобний Мартирій (Кириченко)
Подвижник відомий строгістю свого життя. Увесь час житія в Глинській пустині відрізнявся утриманням, безперервною молитвою та послухом. До кінця життя досяг повної безстрасності.
18. Побідоносний Євфимій (Любимченко)
Перед кончиною плакав і говорив оточуючим, що це сльози радості. «Стільки років душа моя прагнула до Господа, а тепер наближається бажаний час: я скоро з'явлюся Тому, до Якого все життя моє прагнула душа моя, і побачу Його; ось сльози течуть».
19. Преподобний Досіфей (Колченков)
«Поведінки благонравної, до церкви старанний, до чернецтва має велику схильність, у послуху старанний та безсуперечний», – писали про послушника Досіфея. Прийняв на себе суворий подвиг: перестав підтримувати чистоту в келії, на запитання відповідав знаками, не змінював старого одягу. Помер у 1847 році.
20. Преподобний Іліодор (Голованицький)
У 1858 році в Глинській пустині прийняв постриг у велику схиму з ім'ям Іліодор. Помер у 1879 році.
21. Преподобний Інокентій (Степанов)
У 1862 році був призначений настоятелем Глинської пустині. При ньому було реконструйовано і значно розширено Богородице-Різдвяний собор, побудована лікарня, де щорічно лікувалося близько 160 осіб.
22. Преподобний Лука (Швець)
Походив з селян Харківської губернії. У 1891 році прийняв схиму і почав вести скитське безмовне життя. Багато років трудився на пекарні, був наставником у монашому житті для ченців, рятував ченців від спокуси.
23. Преподобний Архип (Шестаков)
Відрізнявся безкорисливістю і прагненням до умертвіння плоті, за що зазнав чимало скорбот від близьких. Був вкрай стриманий. Марнослів'я інших старець припиняв голосним промовлянням молитви Іісусової або змушував когось читати Святе Письмо. Мав дар зцілення.
24. Преподобний Іоанникій (Гомолко)
Настоятель Глинської пустині з 1888 по 1912 роки. Святість життя преподобного була засвідчена тими, хто бачив, як він, покидаючи Глинську пустинь, як по сухому перейшов річку.
25. Преподобний Серафим (Амелін)
Небагатослівний ще до постригу, він згодом став ще більш стриманий у мовленні, засвоївши від старців, що вміння стежити за кожним своїм висловлюванням є одним із засобів навчитися трезвінню та внутрішньому нерозсіяному стоянню перед Богом.
26. Преподобний Андронік Глинський (Лукаш), схиархімандрит
Двічі був засланий на Колиму. Сам старець розповідав, як у храмі до нього підійшла жінка і плакала, що всі церкви закриті, перестали лунати дзвони. А старець втішив її: «Бог дасть, і задзвонять». Ці слова й стали приводом для арешту. Після звільнення в 1948 році повернувся до знову відкритої Глинської пустині, а коли її вдруге закрили у 1961 році, отець Андронік переселився в Тбілісі, де продовжив своє служіння до самої смерті.
27. Преподобний Серафим (Романцов), схиархімандрит
У 1930 році старця засудили і відправили на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу. Він був звільнений в 1934 році. Життя отця Серафима було аскетичним, відлюдним. По ночах він проводив богослужіння і давав настанови усім, хто звертався до нього.
28. Преподобний Зіновій (Мажуга), митрополит, у схимі Серафим
Серед його духовних чад був майбутній Патріарх Грузії Ілія II, якого він постриг у чернецтво. За два роки до смерті владика таємно прийняв схиму з ім'ям Серафим на честь преподобного Серафима Саровського.
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.
